- посупити
- —————————————————————————————посу́питидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
посупити — плю, пиш; мн. посу/плять; док., перех. 1) Нахмурити, насупити. 2) у сполуч. зі сл. голова. Схилити, похнюпити … Український тлумачний словник
посуплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посупити. 2) у знач. прикм. Який посупився, надав своєму обличчю похмурого, невдоволеного або сумного виразу. 3) у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. при вираженні невдоволення, задумливості і т. ін … Український тлумачний словник